A A A

У середу, 29 вересня 2021 року, в усіх українських закладах загальної середньої освіти відбувся Національний урок, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру. КУ Сумська ЗОШ № 8, 9-8 класи долучилися до заходу. Викладач Салій В.П використовувала освітню платформу «Червона точка пам’яті», яка дозволила учням зробити свій внесок у колективне знання про Голокост і Другу світову війну. За допомогою платформи старшокласники додали на карту свою «червону точку» у вигляді записаного спогаду, інформації про пам’ятник жертвам Голокосту у нашому місті.

Національний урок пам’яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення громадян до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя. Цей урок мав на меті розкриття сутністі трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру, розвити навички критичного мислення через аналіз джерел та розширити сучасне сприйняття процесу вивчення та викладання історії.

Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисяч євреїв. Декілька наступних років у Бабиному Ярі продовжувалися вбивства десятків тисяч євреїв, а також радянських військовополонених, патріотів – українських націоналістів, ромів (циган),та інших «ворогів рейху».

Розуміння причин Голокосту сприятиме громадській відповідальності й емпатії.. Ми не маємо права на забуття про жертв антисемітизму, расизму, ксенофобії. Збереження миру й утвердження гуманістичних цінностей будуть найкращою пам’яттю за невинно загиблими та служитимуть запорукою не повторення геноцидів у майбутньому.

Головним заданням педагогів є вироблення стійкого негативного ставлення до фактів дискримінації, зневаги людської гідності та зазіхань на священне право людини ‒ право на життя.

Цю жахливу сторінку історії Голокосту ‒ масові розстріли в Бабиному Яру в Києві ‒ уже неможливо виправити, але можна гідно вшанувати пам’ять невинних жертв і зробити все можливе, щоб подібна біда ніколи не повторилася

На онлайн годині-реквієм у шкільній бібліотеці Валентина Петрівна зазначила :

- « Ми вивчаємо Бабин Яр не для того, щоб підкреслити чиюсь національну значимість, а для того, щоб ніхто і ніколи не забував газових камер, жахливих медичних експериментів над живими людьми, сотні великих та малих бабиних ярів.

Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб не зрадити нашу пам’ять, яка стікає кров’ю, щоб зробити неможливою реабілітацію фашистів, нацистів та їхніх поплічників.

Ми вивчаємо Бабин Яр, тому що хочемо, щоб всі почули правду про мужніх борців з нацизмом.

Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб із вірою та надією дивитися у майбутнє.

Ми вивчаємо Бабин Яр, тому, що це була трагедія всього українського народу.

Бабин Яр болітиме нам до скону. Бабин Яр болітиме нашим дітям, нашим онукам, нашим правнукам. Бабин Яр – це наш вічний біль. Бабин Яр – це наша незагойна рана.!»